Pascha 2013 (ukrajinsky)

Пастирське послання

Пасха 2013

Пасха – празник Воскресіння нашого Господа Ісуса Христа – є найбільш радісною подією цілої історії людства. Святкують її християни, але вона потенційно має вплив на ціле людство, стосується кожної людини. Тому цю подію, цю дійсність звільнення з рабства гріха, не можемо залишити тільки для себе, так наче вона є нашою власністю, нашою традицією, а інші люди, нехай мають інші традиції. Воскресіння є глобальною подією, яка стосується усіх людей. І про це ми маємо свідчити. Маємо свідчити словами і ділами. Але існує ще один не завжди належно оцінений спосіб, як свідчити про те, що ця подія докорінно змінила наше життя. Цим є наша радість. Радість – глибока і внутрішня – має характеризувати кожного справжнього християнина. Згідно того мали би розпізнавати християн – згідно радості, яка світить з них. І саме слово „євангеліє” означає „радісна звістка”, тобто звістка, яка має принести людям радість. А причиною радості є ніщо інше як воскресіння Ісуса Христа.

Святий Павло нас до цього закликає на багатьох місцях. В Посланні до Солунян пише: „Постійно радійте”; а на іншому місці, в Посланні до Филип’ян: „Радуйтеся завжди у Господі; знову кажу: Радуйтеся! Хай ваша доброзичливість буде всім людям відома” (Фил. 4,4-5).

Щоб ми мали радість, нам не потрібні розваги і веселощі. Нашою радістю є Господь. Наша радість не відповідає постійним веселощам та жартам. Вони також належать до радості, але не зажди мають мати надто помітні видимі прояви. Те, що відіграється в глибині, можуть побачити тільки чутливі пристрої. Передумовою і невід’ємною вимогою постійної і глибокої радості є чисте серце, яке характеризує найглибший вимір людини. Чисте серце, що вільне від будь-якого осаду, холестерину, може безперешкодно битись і постачати здорову кров до усіх членів, забезпечуючи спокійну, здорову – а якщо скажемо образно – радісну дієвість усіх органів. Без цього ціла людина, тобто людське тіло і душа, не в змозі радіти.

З цього погляду пізнаваймо свої серця. Чи здатний я радіти Господом, з того, що Ісус воскрес із мертвих і викупив нас, що нам дав себе у Євхаристії і живить нас на шляху до вічності? Коли ми цього не є здібні, нам необхідно послідовно шукати причин. Їхня суть може полягати в тому, що ми недостатньо пізнаємо свою віру, або також, що хоч її і пізнаємо, та не живемо у згоді з нею. Кладемо більший наголос на матеріальні дійсності ніж духовні. Думаємо тільки про себе, а не про інших. Обтяжені якимось гріхом, за який ми не жаліли і не позбавились його тагяру в добрій сповіді тощо. Кожен мусить знайти відповідь найперше сам у собі, а коли не зможе, то повинен звернутись до свого духовного отця, щоб в цьому йому допоміг.

Радість є мірою нашого справжнього християнства. Тільки тоді, коли ми стаємо такими, можемо притягувати і інших, можемо поширювати радісну звістку.

В недавньому минулому один пацієнт, хворіючи на СНІД, просив в будинку сестер Місіонерок Любові Матері Терези в США (у Вашингтонській дієцезії), щоб його похрестили. Коли священик запитав, що його до цього привело, той сказав: „Я знаю те, що я нещасливий, а сестри є завжди дуже щасливими, і навіть тоді, коли їх лаю або плюю на них. Нарешті вчора я запитав про причину їхньої радості. Вони відповіли: „Ісус.” І я хочу того Ісуса, щоб міг бути щасливим.”

Наше щастя не може мати тільки зовнішню форму, воно мусить бути реальне та глибоке. „Радість є незаперечним знаком Божої присутності,” – як стверджував один визначний французький письменник Леон Блуа. Тільки радісна людина притягує, сумна і песимістична відштовхує.

Святіший отець Франциск на зустрічі з кардиналами кілька днів тому сказав: „Не впадаймо у песимізм, у цю гіркоту, яку диявол нам пропонує кожного дня. Не піддаваймось песимізму і смутку: маймо тверду впевненість, яку Святий Дух дає Церкві своїм потужним віянням, відвагу, щоб витривало шукати нові шляхи євангелізації, щоб євангеліє поширилось аж до краю землі (Ді. 1,8). Християнська правда є приваблива і переконлива, тому що реагує на глибоку потребу людського існування, вона оголошує, що Христос є єдиним Спасителем кожної людини і всіх людей. Ця звістка залишається в силі і сьогодні так, як це було на початку християнства при першому великому місійному проголошенні євангелія.”

Його суттю, основоположною істиною була, є і буде радісна новина, що Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав, і тим, що в гробах, життя дарував.

Бажаю радісно прожити Великодні свята.

З архиєрейським благословенням

+ Владика Ладіслав